Хто кому ким доводиться після весілля: свекруха, теща, дівер, зовиця

Весілля відгуляли, гості роз’їхалися, і раптом з’ясовується, що у вас з’явилося кілька нових родичів, а назви для них ви чули хіба що в народних піснях. Хто такий дівер? Чим зовиця відрізняється від ятрівки? Ким вам доводиться чоловік сестри дружини? Розбираємо по черзі, щоб не плутатися ні за весільним столом, ні на родинних святах.

Свояцтво і спорідненість: у чому різниця

Кровні родичі — батьки, брати, сестри, бабусі — пов’язані спорідненістю. А ті, хто стає ріднею через шлюб, — свекруха, тесть, дівер — пов’язані свояцтвом. Українська мова має для цього дуже багату систему назв, багато з яких сьогодні вживають рідше, але вони живуть у літературі, піснях і в родинах, де їх пам’ятають.

Нова рідня дружини

Коли жінка виходить заміж, рідня чоловіка для неї називається так:

• свекор — батько чоловіка;
• свекруха — мати чоловіка;
• дівер — брат чоловіка;
• зовиця, або золовка, — сестра чоловіка;
• ятрівка — дружина брата чоловіка, тобто дружина дівера.

Для самих свекра й свекрухи дружина сина — невістка.

Нова рідня чоловіка

Для чоловіка після весілля з’являються такі родичі:

• тесть — батько дружини;
• теща — мати дружини;
• шурин — брат дружини;
• своячка, або своячениця, — сестра дружини;
• свояк — чоловік сестри дружини.

Для тестя й тещі чоловік доньки — зять.

Хто кому ким: зведена таблиця

Свати і ще кілька назв

Свати — батьки молодят одне для одного: батько — сват, мати — сваха, або сватя. Слово знайоме з обряду сватання, коли родина нареченого приходила до родини нареченої. Свати часто стають близькими друзями — або щонайменше вчаться спільно розподіляти обов’язки на родинних святах.

Ще кілька слів, які варто знати:

• невістка — дружина сина для його батьків; у ширшому значенні — дружина брата;
• зять — чоловік доньки для її батьків; також чоловік сестри;
• братова — дружина брата, переважно в розмовній мові;
• ятрівки — дружини рідних братів одна для одної;
• свояки — чоловіки рідних сестер один для одного.

Як запам’ятати і не плутатися

Найпростіший спосіб — запам’ятати пари, а не окремі слова:

1. Свекор і свекруха — завжди з боку чоловіка, тесть і теща — з боку дружини.
2. Дівер і зовиця — брат і сестра чоловіка, шурин і своячка — брат і сестра дружини.
3. Ятрівки — жінки, які вийшли заміж за братів; свояки — чоловіки, які одружилися із сестрами.
4. Невістка й зять — так нову людину в родині називають батьки.

Регіональні варіанти назв

Українська мова багата на діалектні відповідники, тож у різних родинах ті самі люди можуть називатися по-різному. Сестру чоловіка частина родин зве золовкою, сестру дружини — своячкою чи свояченицею. На заході України брата дружини чи чоловіка сестри часто називають швагром. Якщо бабуся вживає слово, якого немає в таблиці, — найімовірніше, це місцевий варіант, і варто просто перепитати.

Нова рідня на весіллі

Ці назви стають у пригоді вже на весільному банкеті. Ведучий представляє родини, гості виголошують тости, а розсадку зручно планувати саме за гілками родини: свекор і свекруха поруч із тестем і тещею, дівери й зовиці — з друзями молодят. Про те, як розсадити всіх і нікого не образити, — у статті про розсадку гостей за весільним столом.

Гарна ідея для свята — невелике родинне дерево на стенді біля входу: дві гілки родин, що сходяться на молодятах. Гості з обох боків швидше розберуться, хто є хто, і матимуть привід познайомитися.

Весільні «чини»: хто є хто на самому весіллі

Крім рідні за шлюбом, традиційне українське весілля мало власні ролі, назви яких досі можна почути:

• старости — поважні чоловіки, які йшли сватати наречену від родини нареченого;
• посаджені батьки — люди, які на весіллі заміняють батьків молодого чи молодої, якщо тих немає поруч;
• дружки — подруги нареченої, які допомагають їй у підготовці та на святі;
• бояри — друзі нареченого, на чолі зі старшим боярином;
• свахи (свашки) — жінки з родини, які співали й допомагали проводити обряди.

Сьогодні ці ролі здебільшого перейшли до свідків і ведучого, але в родинах, що тримаються традицій, вони живуть і далі.

Як рідня називатиметься для дітей

Коли в пари з’являться діти, вся ця система для них спрощується. Батьки матері й батьки батька для дитини однаково бабуся й дідусь, без жодних «свекрів» і «тещ». Брат будь-кого з батьків — дядько, сестра — тітка, а їхні діти — двоюрідні брати й сестри. Тобто брат чоловіка — це дівер для дружини, брат дружини — шурин для чоловіка, а для дитини обидва однаково дядьки: усе залежить від того, з чиєї позиції дивитися.

Як звертатися до нової рідні

Назви родичів рідко використовують у звертанні. До свекрухи навряд чи хтось звертається «свекрухо» — тут працюють інші домовленості. Одні родини звикли до «мамо» й «тату», інші — до імені та по батькові, а дехто з часом переходить просто на ім’я.

Варто обговорити це з батьками обох сторін на початку. Незручність через звертання — одна з тих дрібниць, які можуть роками тягнутися на родинних обідах. Краще одна відверта розмова, ніж десятиліття вимушених пауз.

Нова рідня і стосунки

Назви — лише половина справи. Набагато важливіше, як складаються стосунки з новою ріднею. Кілька простих правил, що працюють у більшості родин:

• поважати традиції іншої сторони, навіть якщо у вашій родині все інакше;
• не скаржитися батькам на партнера і не вимагати від нього вибору між вами та батьками;
• домовлятися про свята й візити заздалегідь, щоб жодна родина не почувалася обділеною.

Про те, як зберегти стосунки після весілля, — у статті про сенс шлюбу протягом усього спільного життя, а про перші традиції молодої сім’ї — у матеріалі про другий день весілля.