Вінчання і шлюб: чим церковний союз відрізняється від реєстрації в РАЦС

Спільне життя без реєстрації давно нікого не дивує. І все ж багато пар повертаються до думки про офіційний шлюб. А після реєстрації — з оплесками, шампанським і дощем із пелюсток — дехто їде ще й до храму вінчатися.

Цікаво, що чимало пар, які приходять до церкви, не можуть пояснити, що саме означає це таїнство. Як і подружжя з багаторічним стажем, яке вирішило отримати церковне благословення через роки після весілля. Спробуймо розібратися, чим вінчання відрізняється від реєстрації і що варто знати, перш ніж на нього зважитися.

Три слова, які плутають

У розмовах про шлюб постійно змішують три різні поняття:

• Державний шлюб — союз, зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Юридично тільки він є шлюбом. Саме його правники називають цивільним, тобто громадянським.
• Фактичний шлюб — спільне життя без реєстрації. У побуті його часто помилково називають «громадянським шлюбом». Він не створює всіх прав подружжя, хоча закон у деяких випадках захищає майнові інтереси таких пар.
• Церковний шлюб, вінчання — союз, укладений через таїнство в храмі за встановленим церквою порядком.

Чому вінчання не замінює реєстрацію

Сімейний кодекс України визначає шлюб як союз жінки та чоловіка, зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану. За статтею 21 релігійний обряд шлюбу сам по собі не створює прав і обов’язків подружжя. Виняток — обряди, що відбулися до створення або відновлення таких органів.

Тому повінчана, але не зареєстрована пара юридично не одружена: без прав подружжя «за замовчуванням» і без права спадкувати як чоловік чи дружина. Майно, набуте за час спільного проживання однією сім’єю, закон (ст. 74 Сімейного кодексу) визнає спільним, але без шлюбного договору це доведеться підтверджувати окремо. Більшість парафій і самі просять показати свідоцтво про шлюб перед вінчанням.

Що таке вінчання

Церковний шлюб — це подружній союз, який укладають через священнодійство в храмі, за чітко встановленим порядком. У православній і греко-католицькій традиції обряд складається з двох частин: заручин, коли священник благословляє обручки, і власне вінчання, коли над головами молодят тримають вінці.

Між реєстрацією і вінчанням є принципова різниця. Державний шлюб можна укласти, розірвати й укласти знову без особливих перешкод. Церква ж розглядає вінчаний шлюб як нерозривний, укладений не на певний час, а на все життя.

Як проходить обряд

Порядок у різних храмах може трохи відрізнятися, але основні частини в православній і греко-католицькій традиції схожі.

1. Заручини. Священник благословляє обручки й надягає їх нареченим; обручки тричі міняють місцями.
2. Вихід на рушник. Молоді стають на вишитий рушник перед аналоєм і підтверджують добровільну згоду на шлюб.
3. Вінчання. Над головами молодят тримають вінці — звідси й назва обряду. Свідки підтримують вінці, якщо їх не надягають.
4. Спільна чаша. Молоді по черзі тричі п’ють вино з однієї чаші — знак спільної долі.
5. Хода навколо аналоя. Священник тричі обводить пару навколо аналоя.
6. Завершення. Вінці знімають, священник благословляє подружжя, рідні вітають молодих.

Обряд триває зазвичай від пів години до години, залежно від храму і традиції.

Народні звичаї

Навколо вінчання живе чимало повір’їв: хто першим ступить на рушник, той і буде головою в родині; вінчальні свічки варто зберегти. Їх сприймають як частину культури, а не як церковне правило. Чи дотримуватися їх, вирішуєте ви.

Чи можна розірвати церковний шлюб

Можна, але це не адміністративна процедура. Розлучення в РАЦС чи в суді нічого не змінює в церковному статусі пари.

У православній церкві

Подружжя звертається до єпархії, яка розглядає підстави. Головною з них традиційно вважають подружню невірність, але визнають і деякі інші, наприклад тривалу безвісну відсутність; точний перелік у різних церквах свій. Ідеться не про бюрократію, а про благословення на повторний церковний шлюб.

Сторона, з вини якої шлюб розпався, може отримати епітимію — покаяння, перелік і строки якого визначає духовник. Невинна сторона зазвичай отримує дозвіл без неї. Більше трьох церковних шлюбів православна церква не благословляє.

У католицькій традиції

Католицька церква, до якої належить і Українська греко-католицька церква, розлучення не визнає. Можливо лише визнання шлюбу недійсним церковним трибуналом — якщо доведено, що від початку існувала перешкода, яка робила шлюб неважним.

Як підготуватися до вінчання

1. Спершу зареєструйте шлюб у ДРАЦС або сплануйте обидві події на один день.
2. Виберіть храм і зустріньтеся зі священником за місяць-два до бажаної дати.
3. Перевірте, чи немає церковних перешкод і заборонених днів: пости, Святки, переддень великих свят.
4. Запитайте про підготовку: бесіду, сповідь, причастя.
5. Виберіть свідків — у православній традиції це хрещені, віруючі люди. Про їхню роль ми написали окремо — про свідків на вінчанні.
6. Підготуйте необхідне: обручки, вінчальні свічки, рушник, під який стануть молоді, ікони для благословення.
7. Домовтеся про фото й відео: не в кожному храмі дозволено зйомку під час таїнства.

Для кого вінчання має сенс

Усе це має значення передусім для віруючих людей. Якщо ні наречений, ні наречена не вірять, або обряд важливий лише для одного з них, сама суть таїнства губиться і воно перетворюється на гарну декорацію для фото.

Чесна розмова вдвох — і зі священником — допоможе вирішити, чи потрібне вам вінчання зараз. Багато пар вінчаються через роки після весілля, і це не менш цінно, ніж у день реєстрації.

Якщо хочеться церковного благословення, але до таїнства ви поки не готові, спитайте священника, які є інші варіанти: наприклад, молебень за молоде подружжя. А якщо для вас важлива передусім красива традиція, її можна втілити й без церкви — у виїзній церемонії з рушником, короваєм і благословенням батьків.